Home Блог Утилізація батарейок на львівському заводі “Аргентум”

Утилізація батарейок на львівському заводі “Аргентум”

Автор ідеї: Max | 
196

Вже давно ні для кого не новина, що звичайна маленька батарейка стає великою проблемою, коли її викидають на смітник. Весь цивілізований світ, так чи інакше, вирішує цю проблему. Не відстає в своєму бажанні бути екологічно-цивілізованим і українське суспільство. Саме суспільство, на чолі з екологічно-відповідальним бізнесом, несе весь вантаж витрат, пов’язаних із грамотною і безпечною утилізацією батарейок. А прибутковим це бути і не може, оскільки витрати на логістику і обслуговування технологічного процесу утилізації – це витрати, які неможливо окупити продажем отриманих з батарейок матеріалів – вуглецю, цинку, заліза. Саме ці матеріали, важко і в помірній кількості, найчастіше можна видобути при переробці пальчикових батарейок і акумуляторів від гаджетів. В усьому світі, де вирішується питання утилізації батарейок – це заняття не є бізнесом, це лише порятунок навколишнього середовища. Це сервіс, який дає можливість зберігати природу в чистоті і безпеці. Нікого ж не дивує, що двірнику, який мітлою чистить тротуари від пилу і снігу потрібно платити за його роботу, завдяки якій ми можемо ходити по чистих дорогах. І якщо неякісно підметений тротуар – проблема чисто естетичного характеру. Якщо не утилізована батарейка, електроніка або люмінесцентна лампа – це значно глибша проблема — зараження ґрунту, води і повітря.

Зарубіжний досвід утилізації батарейок

china-battery-recyclingУ Китаї батарейки практично не утилізують, але збирають і закопують. Створюються техногенні рудники – величезного розміру ями, де в поліетиленовому кожусі чекають свого часу мільйони маленьких акумуляторів від телефонів, ноутбуків і інших елекроприладів. Можливо, років через 50, будуть винайдені технології, що дозволяють утилізувати батарейки з прибутком. Ось тоді і прийде час добувати техногенне сміття нашого століття. А може, ґрунтові води, все ж потраплять в ці рудники, і тоді витягувати старі зіпсовані батарейки доведеться вже з рятувальною метою, а не через економічні вигоди. Час покаже. А поки Китай продовжує свій період індустріального буму, турботу про екологію простіше перекласти на плечі майбутнього покоління.

У США утилізацією батарейок і дрібної електроніки займаються приватні компанії, які спонсоруються виробниками та імпортерами одноразових і акумуляторних батарей. Керує цим процесом створена самими ж виробниками компанія. Так легше контролювати процес утилізації, немає державної бюрократії і темних тендерів.

А ось Євросоюз не зміг переконати виробників і імпортерів самоорганізуватися для вирішення питання утилізації батарейок, тому була створена урядова компанія. Принцип закладений такий – з кожної середнього розміру пальчикової батарейки (а це в середньому 20 грамів) стягується 3 євроценти утилізаційного збору. Один євроцент йде на оплату менеджменту процесу утилізації, другий євроцент – на логістичні витрати і третій – безпосередньо на утилізацію батарейки на заводі підрядника. Наприклад, наш ближній сусід, Польща, після вступу до Європейського союзу, збирає батарейки і відправляє їх до Німеччини, за що отримує свій один євроцент за логістику. Тобто, дві третини процесу утилізації батарейок бере на себе Німеччина, тому й залишає у себе дві третини бюджету, виділеного на батарейку з утилізаційного збору.

europe-us-battery-recycling-logictic-centre

Україна під час закупівлі батарейок з Європи, сплачує належні три центи збору і ми б могли робити хоча б як Польща – відправляти зібрані в Україні батарейки на європейські заводи з переробки, але це питання має вирішуватися міжурядово.

Як сьогодні йдуть справи з утилізацією батарейок в Україні

Як вже було сказано вище, основні витрати на утилізацію батарейок несуть ті представники екологічно-відповідального бізнесу, які за свої гроші розміщують контейнери для збору батарейок в магазинах і офісах. За свої гроші ведуть внутрішню логістику і передачу накопичених батарейок компаніям, які займаються утилізацією небезпечних відходів. Срібну медаль за роботу в ім’я порятунку України від отруєння батарейками мають волонтерські організації, які знову ж таки, за свої гроші встановлюють контейнери в під’їздах, школах, ЖЕКах, збирають батарейки і передають утилізаторам небезпечних відходів. І лише іноді, свідомі індивідууми, в приватному порядку знаходять компанії-утилізатори, вивчають, хто з них відповідально підходить до питання утилізації, і особисто передають накопичені у себе батарейки, лампи та електроніку, заплативши за це скільки вимагає ситуація, бо розуміють – безкоштовний сир буває тільки в мишоловці, а жити ми всі хочемо аж ніяк не в ній.

Найближчим до нам кінцевим утилізатором окремих видів батарейок є державна компанія «Аргентум» – єдине підприємство в Україні, яке має великий досвід в роботі з подібними матеріалами, що має все необхідне обладнання і наявну науково-дослідницьку базу, де, спільно з фахівцями Національного університету “Львівська політехніка”, ведуться роботи по вдосконаленню технологій і методів утилізації батарейок.

Як відбувається утилізація батарейок на заводі “Аргентум”

manganese

Заводи, які переробляють батарейки, як правило, мають значно ширший спектр діяльності, ніж тільки утилізація батарейок. І таких заводів, які беруть участь в утилізації, досить багато. Але в роботі з батарейками дуже важлива правильна логістика та менеджмент всього процесу. В Європі є два великих логістичні центри – у Франції і Німеччині. Туди звозять батарейки поїздами у величезній кількості, сортують по технологічних групах і відправляють далі на профільні підприємства. Тільки з Французького логістичного центру відсортовані батарейки відправляються на 46 різних заводів. В Україні такий продуктивний логістичний центр поки що один, і це — Львівський «Аргентум».

Тут сортують і зберігають батарейки, накопичуючи достатній обсяг для запуску циклу утилізації. Сортування – найбільш трудомісткий і тривалий процес. Далі йде просей переробки. Раніше сировину переробляли «на мокру» (із використанням кислоти). Так вдавалося отримати чистий, колоїдний цинк, чистий марганець. Але всі ці матеріали значно дорожчі, ніж отримані з первинної руди, тому зараз завод перейшов лише на «суху» переробку. Тут вібдувається подрібнення батарейок, сепарація, внаслідок якої отримують порошок, який використовують металурги для збільшення плинності металів при плавці.

Чи безпечний процес переробки батарейок?

При «мокрій» обробці треба бути дуже обережною, адже є технологія, при якій заливають 12%-у кислоту. Після обробки вона стає 2%-ною. Далі воду випаровують і додають концентрат, щоб знову отримати 12%-у. Тобто, кислота фактично нікуди не дівається. Сірка з кислоти відпрацьовується в матеріал і не виходить за межі технологічного процесу. А при «сухий» переробці взагалі нічого не виділяється зайвого, так що вона повністю безпечна.

Як виглядає обробка батарейок за«сухою» технологією?

battery-types-manual

battery-sorting-table

Спочатку батарейки сортують, відповідно до технологічних груп. Це проводиться в вручну, тому що для використання обладнання потрібні значно більші обсяги батарейок, ніж сьогодні приходять на «Агрентум» з усієї України.

sorting-battery-recycling

Хоча і в Європі не обходиться без ручного сортування. Люди відбирають всі нестандартні батарейки, які надходять по конвеєру після машинного сортування.

Далі, батарейки перемелюють спеціальним шредером, розробленим співробітниками заводу.

Отриману шихту (вихідні суміші, що використовуються в пірометалургійних чи інших високотемпературних процесах (виробництво скла, цементу, деяких керамічних матеріалів і виробів, коксування вугілля, ред.) закладають у Вібросепаратор, де відсіюється порошок – карбон, насичений хлорним сполуками цинку. Це вже готовий матеріал для металургії, де цинк з вугіллям використовуються при плавці металу. Цинк покращує плинність.

shihta-battery-recycling

Далі, шихта, яка пройшла вібровідсів, переміщується в магнітний барабан, який відокремлює залізо від цинку. Цинк виходить не вищої чистоти. Але його використовували на промислових підприємствах Сходу, поки там не почалися військові проблеми.

vibro-sepataror-for-battery-recycling

Завод «Аргентум» — дуже велике підприємство. Цех з утилізації батарейок – це не промисловість, а експериментальний майданчик, що виконує свою екологічну задачу. На початку його діяльності працівники навіть самі купували батарейки для проведення експериментів. Потім почали надходити десятки і сотні кілограмів. Зараз це вже близько 3-4 тонн на місяць, в той час, як всього в Україні в день (!) використовують 12 тон батарейок. В основному ця тенденція йде завдяки екологічно-відповідального бізнесу, який певною мірою спонсорує нашу роботу.

На жаль, бесіди із владою щодо фінансування утилізації батарейок наразі жодного результату не дали. Спеціалісти заводу навіть написали проект закону. Але цю постанову ніхто не хотів «проштовхувати», оскільки вона себе не окуповує. А розуміння, що це і не повинно себе окупати, у чиновників немає.

magnetic-separator-for-battery-recyclig-ukraine

«Аргентум» ініціював проведення круглого столу для імпортерів батарейок, щоб вирішити проблему утилізації. Тобто, було запропоновано вчинити за взірцем США – створити імпортерами батарейок неприбуткову організацію, де засновниками були б самі постачальники батарейок, вони ж будуть призначати директорів і контролювати чесність тендерів. Це було б дешевше, ніж чекати 5% -го утилізаційного збору. Вони подумали і вирішили не вплутуватися в це. Пройшли роки, а утилізаційного збору так і не ввели, а значить, імпортери мали рацію в своїх економічних прогнозах. Будемо сподівається, що новий час принесе позитивні зрушення в питанні утилізації батарей.

Голосування

Проголосуйте за проект, щоб підтримати його!

Розкажіть друзям!

Подобається?

Для того, щоб проголосувати за даний проект необхідно поставити лайк в будь-якій соц. мережі.

Автор

Max

Коментарі відсутні

Залиште відгук